Корзина
140 отзывов
Надежный продавец Prom.ua
Toвap oтпуcкaeтcя тoлькo в ЗАВОДСКОЙ тape! Mы НЕ РАЗЛИВАЕМ !Выбрать товар
+380955255909
+380685255909
+380950366403
УкраинаКиев
АГРОХИМ agrohim.in.ua
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.

Боротьба з біологічними шкідниками кореневої системи

Боротьба з біологічними шкідниками кореневої системи

Боротьба з біологічними шкідниками кореневої системи

До ґрунтових шкідливих комах зазвичай відносять травневих хрущів, жуків-коваликів, чорнотілок, чорну златку та совок, личинки яких живуть у ґрунті, харчуючись корінням рослин.

Найбільш небезпечним шкідником кореневої системи є хрущі, личинки якого з другого року життя переходять на харчування коренями живих рослин і завдають значної шкоди плодовим, овочевим та польовим культурам. Зимують личинки на глибині 60–200 см, підіймаючись весною у верхні шари ґрунту. До кінця літа останнього року розвитку личинки заляльковуються у ґрунті на глибині 5–30 см.

Одними з найшкідливіших комах є жуки-ковалики, особливо їх личинки (дротяники) які підгризають корені та стебла молодих саджанців і інколи знищуючи цілі розплідники.

Жуки та личинки чорної златки роблять чисельні ходи всередині коренів саджанців і таким чином пригнічують або знищують їх. Значної шкоди розплідникам можуть завдавати підгризаючі совки, які травмують сіянці та дорослі плодові маточники. Зимують лялечки гусені у верхньому шарі ґрунту на глибині 3–5 см.

Біологія і поведінка цих комах досить різні, відповідно розрізняються і методи боротьби з ними.

Поширення та шкода від комах залежать від багатьох причин, у тому числі і від механічного складу, вологості, температури, аерації та кислотності ґрунтів. Травневі хрущі добре пристосовані до різних ґрунтово-кліматичних умов і шкодять, як в лісовій, так і в лісостеповій зоні. Тому боротьба з ним дуже складна і вимагає проведення цілого комплексу заходів.

Традиційно для боротьби зі шкідливими комахами використовуються механічні, біологічні та хімічні методи.

Механічний метод може проводитись у таких напрямках: струшування шкідників на підстилку вранці та ввечері, при температурі не вище 10°С та наступне їх спалювання; механічна обробка ґрунту; виловлювання та знищення шкідників за допомогою світлових пасток.

Для недопущення переходу личинок з сусідніх заражених ділянок, територію розплідника фруктових дерев необхідно оточити канавою завглибшки до 30 см і шириною до 40 см. Видалення бур’янів і рихлення міжрядь в літній період перешкоджають заглиблюванню самок хруща і оберігають розплідник від зараження. Багаторазова обробка ґрунту на ділянках, призначених для вирощування дерев, призводить до зменшення чисельності личинок внаслідок знищення їх птахами та пошкоджень механічними знаряддями.

Одним з перспективних фізичних методів боротьби з шкідливими комахами є використання пасток з оптичними випромінювачами. Такі світлові пастки застосовують як для прогнозування масового льоту комах з метою визначення найбільш ефективного часу хімічного впливу на них, так і для безпосереднього знищення літаючих шкідників. Комах приваблюють як видимим, так і ультрафіолетовим випромінювання. Найбільше збудливу дію на комах має ультрафіолетове випромінювання з довжинами хвиль 290-380 нм. У видимій області найбільшим привабливим для комах є випромінювання з довжинами хвиль 465-515 нм.

У цих приладах використовуються декілька технологій знищення комах: засмоктування їх у сітку потоком повітря; напругою при пролітанні їх між прутками, що знаходяться під напругою; використання посудин з нафтопродуктами, в які падають комахи При захисті садів подібні світлові пастки встановлюють на висоті 3 м від землі з розрахунку 8–10 шт. на 1 га.

Біологічний метод захисту рослин ґрунтується на використанні хижих і паразитичних комах (ентомофагів), хижих кліщів (акаріфагів), мікроорганізмів, нематод, птахів та тварин для зниження чисельності шкідливих організмів. Недоліком цього методу є необхідність акліматизації природних ворогів шкідників, розмноження їх в лабораторіях та непередбачуваність впливу акліматизованих ентомофагів на корисних комах. Доля біологічного методу у справі захисту рослин дуже мала внаслідок його недостатнього розроблення.

При закладанні садів необхідно з’ясувати зараженість ґрунту личинками травневого хруща. Зараженість визначається обстеженням, які проводяться влітку, коли личинки знаходяться у верхніх шарах ґрунту. По діагоналі ділянки беруть ґрунтові проби по 0,25 м2 (50×50 см, глибина 25–30 см). Кількість виявлених личинок в чотирьох пробах відповідає їх кількості на 1 м2. При наявності більше одної личинки на 1м2 закладати розсадники на таких ділянках не рекомендується. Необхідно попередньо провести знищувальні заходи для очищення ґрунту від личинок шкідника.

Традиційно знищення личинок хрущів на ділянках, призначених для закладки плодових розплідників, які заражені личинками в середньому більше 1 шт. на 1 м2, проводилось дустом гексахлорану. Для протравлення ґрунту застосовують 25 % порошок гексахлорану на фосфоритному борошні (ґрунтовий гексахлоран) або ж звичайний 12 % дуст гексахлорану.

При закладанні нових садів та ремонті старих насаджень на ділянках, заражених личинками хрущів, проводять обробку ґрунту в посадкових ямах. Дуст гексахлорану змішують з ґрунтом, яким засипають яму. На одну яму витрачають таку кількість препарату: 25 % ґрунтового гексахлорану на легких піщаних ґрунтах у південних районах – 20–25 г; на чорноземних і в середній смузі – 45–50 г. Норми внесення 12 % дусту збільшують в 2 рази.

Одним з ефективних прийомів боротьби з травневим хрущем є обробка коріння інсектицидами. Простіший захід – опудрення коріння. У відро або іншу посудину поміщають 50 сіянців, коріння яких заздалегідь зволожують водою. Сіянці обсипають дустом і потім ретельно обтрушують. На 100 однорічних сіянців витрачають 25 г 12 % дусту гексахлорану.

При опудренні дворічних сіянців витрачають дусту у півтора рази більше. Недоліком такої передпосівної обробки є те, що її захисна дія до кінця літа слабшає, оскільки інсектицидні властивості препаратів ДДТ і гексахлорану під впливом температур і інших чинників знижуються. Крім того внаслідок негативного впливу ДДТ на людину його застосування значно скорочується, а в деяких країнах заборонено, тому йому на зміну приходять нові хімічні препарати.

Інсектицидом нового покоління є препарат «Антихрущ», який використовується методом внесення в грунт та змочуванням кореневої системи рослин, що дозволяє знищувати личинок хрущів.

Суцільне протравлювання ґрунту інсектицидами здійснюється одночасно з суцільною оранкою.

Обробляють ґрунти в травні – серпні на ділянках, призначених під посів або посадку наступного року.

Чим вище температура ґрунту і чим ближче личинка до поверхні ґрунту, тим ефективніше буде дія. Перед приманкою необхідно провести пробні розкопки ґрунту для встановлення вертикального розподілу личинок. Якщо всі личинки знаходяться у верхньому шарі (0…20 см), то отруту слід вносити не глибше 15 см. При знаходженні личинок в двох шарах (0…20 і 20…40 см) отруту краще вносити на глибину 20..30 см. Якщо основна маса личинок знаходиться на глибині 40…60 см, то обробляти ґрунти взагалі недоцільно. Для дезінсекції ґрунти використовують також поліхлорид (ПХД); це рідина темно-бурого кольору з характерним запахом, по хімічному складу – суміш хлорпохідної бензолу. Діє ПХД є пригноблюючою на рослини, і тому її вносять до ґрунту не раніше ніж за 1 рік до посіву або посадки.

 

Другие статьи